Жахливою подією в історії людcької цивілізації постає голод 1931-1933 років. 80 років минуло, але спомин про цей злочин проти народу й донині є відгомоном болю в серцях мільйонів людей усього світу. Штучно спричинений голод нa землях житниці Європи вже визнаний як геноцид українського народу.  Щороку ми дедалі більше довідуємося про масштаби цієї катастрофи,  німіємо перед безжальністю катів сталінського режиму та замислюємось – навіщо?..   

Цими днями  згадували одну з найстрахітливіших і найсумніших подій не тільки в нашій, а й у світовій історії – Голодомор 1932-33 років в Катеринопільській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №1.

21 листопада  учні 11-го класу спільно з вчителем історії Штепан О.А., педагогом-організатором Бібік З.А. підготували «Реквієм по замордованим і замученим» . Озвучені факти, історичні свідчення, декламація віршів нікого не залишила байдужим: від адміністрації школи до учнів, присутніх за заході. Інсценізація віршу М. Мкалакутної  «Дай хліба,  мамо!»  була не тривалою, але акторська  гра Атіскової А. та Сімака С. в багатьох присутніх викликала «мурашки» по шкірі. А музичний супровід в деяких  епізодах, був, навіть, багатослівнішим. Олена Анатоліївна Штепан, підводячи підсумки заходу наголосила, що дорога в майбутнє пролягає через минуле. Необхідно осмислювати власне минуле, зрозуміти його.

22 листопада до ЦРБ завітали учні 9-х класів, де працювала  історична  зала «Літературних п’ятниць»,  там   відбулась  година скорботи «Трагедія, якої не забути». Учні 9-б класу, які вивчають історію поглиблено,  спільно з класним керівником, вчителем історії Бібік Г.Ю., працівниками ЦРБ Найденко О.М. та Фартух Н.В. брали участь в підготовці і проведенні цього заходу. Учнів вразили свідчення очевидців голодомору, які озвучила  Гаркава Л.В.  - завідувач архівного відділу Катеринопільської державної адміністрації.  Не залишили байдужими  і розповіді трьох «зірочок», яких озвучили Монастирська Я., Карнаушенко Т. та Ходзіцький М.  В своєму виступі Бібік Геогрій Юрійович звернув увагу, що нам треба так жити тепер, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу.